(про установи тощо)

1) який не має заступника

2) розм. який не має приватної фінансової підтримки (про установи тощо)

3) непопулярний, маловідвідуваний (про кіно тощо); що має мало покупців (замовників, клієнтів) (про магазин тощо)

* * *

1) що не має покровителя; що не має приватної фінансової підтримки ( про установи)

2) непопулярний, маловідвідуваний (про кiнo, кафе); що має мало покупців, замовників, клієнтів ( про магазин)

НАЦІЯ - спільнота людей, об'єднаних низкою чинників, серед яких найважливішими є етнокультурні (див. етнос) та політико-правові. У відповідності з визначенням Сміта, Н. - це колектив людей, "що має власну назву, свою історичну територію, спільні міфи та історичну пам'ять, спільну масову громадянську культуру, спільну економіку і єдині юридичні права та обов'язки для всіх членів". У цьому переліку ознак не розмежовано т. зв. "об'єктивні" ознаки (ті, що піддаються спостереженню та опису - особливості поведінки, мови, політичні та правові установи тощо) та суб'єктивні ознаки (що стосуються того, як саме окремі люди усвідомлюють, почувають, уявляють свою належність до одного цілого, яке вони називають "Н."). Розглядаючи спільні об'єктивні ознаки, важливо зважати на те, чи деяка спільна ознака є власною (тобто є унікальною, властивою тільки даному колективу людей), чи цю спільну ознаку дана Н. поділяє з іншими Н. Більшості Н. властиві тільки деякі ознаки, а то й одна із набору спільних (об'єднувальних) ознак, які пов'язуються з поняттям Н. Якщо брати, з одного боку, об'єктивні ознаки (етнокультура, мова, релігія, територія, спільна історія, економіка, політико-правові установи), а з іншого - суб'єктивний чинник (усвідомлення належності людей до одного колективного цілого), то можна встановлювати роль кожного із цих чинників в тому чи іншому випадку. Що стосується європейських Н., то із чинників, які відіграли найважливішу роль у становленні Н. та відіграють найважливішу роль в об'єднанні індивідів в Н., до цих чинників слід віднести спільну територію (компактне проживання), етнічний та політико-правовий чинники. З ними так чи інакше пов'язаний суб'єктивний чинник - національна самосвідомість. У даному випадку йдеться не про роль тих чи тих чинників у виникненні Н., а про те, що об'єднує людей у Н. За умови, коли, за винятком хіба що компактного проживання на певній території, не існує ніяких спостережуваних особливостей (релігії, мови, політичних установ, які були б наслідком власної політичної традиції тощо), але існує сильно виражене усвідомлення своєї громадянської згуртованості та окремішності, можна твердити про існування політичної Н. Але це крайній випадок: переважно національна свідомість тримається завдяки наявності деяких спільних і бажано унікальних (для даного колективу людей) особливостей (або принаймні деякого унікального поєднання об'єктивних ознак, кожна із яких, взята окремо, може бути спільною в даної Н. з іншими Η.). Н., що має волю до ствердження своєї національної ідентичності, як правило, не покладається лише на суб'єктивний чинник, а прагне (іноді ціною великих зусиль) створити основу для суб'єктивного чинника у вигляді деякої об'єктивно наявної ознаки (яка б наголошувала її унікальність). В залежності від того, які з об'єднувальних чинників - етнічні чи політико-правові - відіграють провідну роль, термін "Н." набуває і відповідно передається двома термінами - "етнічна (культурна) Н." та "політична Н.".

1. юр. відповідальність; обов'язок; заборгованість; борг; зобов'язання; 2. рі пасив; пасив за відрахуванням власного капіталу; пасив за відрахуванням інвестованих власником коштів; заборгованість; зобов'язання; грошове зобов'язання

1. правове зобов'язання або обов'язок сплатити позику (loan), рахунок-фактуру (invoice) чи ін. борги, відшкодувати збитки тощо; 2. зобов'язання (debt) окремої особи, організації, установи тощо, які заносяться до балансового звіту (balance sheet) на рахунок пасивів; ♦ за пасивом є два види зобов'язань: короткострокові (current liabilities) і довгострокові (non-current liabilities)

═════════■═════════

acceptance liabilities зобов'язання за акцептами; accrued liabilities нараховані зобов'язання • неоплачені витрати; business liabilities торговельні зобов'язання; capital liabilities зобов'язання за основним капіталом; carrier's liabilities відповідальність перевізника; contingent liabilities умовне зобов'язання • потенційне зобов'язання; contract liabilities контрактні зобов'язання; corporate liabilities зобов'язання корпорації; current liabilities; deferred liabilities відстрочене зобов'язання • відтерміноване зобов'язання; deferred income tax liabilities відстрочена заборгованість за податком на доходи; deposit liabilities зобов'язання за депозитом; direct liabilities безумовне зобов'язання; double liabilities подвійне зобов'язання; employer's liabilities відповідальність працедавця; estimated liabilities підраховане зобов'язання; estimated tax liabilities розрахункові зобов'язання з оподаткування • розрахункова сума податку; external liabilitiesies зовнішні зобов'язання • зовнішня заборгованість • пасив за зовнішними операціями; financial liabilities фінансове зобов'язання • фінансова заборгованість; fixed liabilitiesies довгострокові зобов'язання; floating liabilitiesies короткострокові зобов'язання; foreign liabilitiesies закордонні зобов'язання; full liabilities повна відповідальність; government liabilities відповідальність держави; gross liabilitiesies загальна сума пасиву; income tax liabilities загальна сума податку, яка підлягає виплаті; indirect liabilities умовне зобов'язання • другорядна відповідальність; individual liabilities особиста відповідальність; insurance liabilities страхова відповідальність; internal liabilitiesies внутрішні зобов'язання; joint liabilities спільна відповідальність • сукупне зобов'язання; joint and several liabilities сукупне і роздільне зобов'язання; legal liabilities юридична відповідальність бухгалтера • договірне зобов'язання; licensee's liabilitiesies зобов'язання ліцензіата; licensor's liabilities відповідальність ліцензіата; limited liabilities обмежена відповідальність; liquid liabilitiesies ліквідні зобов'язання • ліквідна заборгованість; long-term liabilities довгострокові зобов'язання; maximum liabilities максимальна відповідальність; minimum liabilities мінімальна відповідальність; net liabilities сума зобов'язань за відрахуванням вартості легко реалізованого майна; net foreign liabilities сальдо зовнішньої заборгованості країни; noncontractual liabilities позадоговірна відповідальність; non-current liabilitiesies довгострокові зобов'язання; nondeposit liabilities недепозитне зобов'язання; nostro liabilitiesies зобов'язання за рахунками ностро; note liabilitiesies зобов'язання за випущеними банкнотами; off-balance sheet liabilities позабалансове зобов'язання; outstanding liabilitiesies невиконані зобов'язання; payroll liabilitiesies заборгованість із заробітної плати; personal liabilities особиста відповідальність; primary liabilities первинне зобов'язання; prime liabilities основна відповідальність; product liabilities відповідальність за якість випущеної продукції; public liabilities відповідальність за збитки, спричинені споживачам; secondary liabilities непрямі зобов'язання; secured liabilities забезпечене зобов'язання • зобов'язання, забезпечене заставою активів; short-term liabilitiesies короткострокові зобов'язання; stated liabilities заявлені зобов'язання; tax liabilitiesies заборгованість за податковим платежем; total liabilitiesies загальна сума зобов'язань; trade liabilitiesies кредиторська заборгованість; unlimited liabilities необмежена відповідальність (акціонера)

═════════□═════════

liabilities account рахунок пасиву; liabilities category категорія зобов'язання; liabilities certificate сертифікат заборгованості • свідоцтво про заборгованість; liabilities clause пункт про зобов'язання • пункт про відповідальність; liabilities commitment боргове зобов'язання; liabilities exemption звільнення від відповідальності; liabilities for compensation відповідальність за компенсацію; liabilities for damages відповідальність за збитки; liabilities for debts боргова відповідальність; liabilities for loss відповідальність за збиток; liabilities for negligence відповідальність за недбалість; liabilitiesies for settlements обов'язок за розрахунком; liabilities indemnity зобов'язання відшкодувати збитки; liabilities infringement порушення відповідальності; liabilities insurance страхування громадянської відповідальності; liabilities in tort відповідальність за громадянське правопорушення; liabilities item стаття пасиву; liabilities limit обмеження відповідальності; liabilities method методика дебіторського боргу; liabilities of an acceptor відповідальність акцептанта; liabilities of an accountant юридична відповідальність бухгалтера; liabilitiesies of a bank зобов'язання банку; liabilities of a carrier відповідальність перевізника; liabilities of a drawer відповідальність трасанта; liabilities of a producer відповідальність виробника; liabilities on a bill відповідальність за векселем; liabilities to accept delivery обов'язок прийняти доставлену продукцію; liabilitiesies to creditors зобов'язання перед кредиторами; liabilities to duty обов'язок платити мито; liabilitiesies to preferred creditors зобов'язання перед першочерговими кредиторами; liabilitiesies to secured creditors зобов'язання перед кредиторами, які одержали забезпечення від боржника; liabilitiesies to shareholders зобов'язання перед акціонерами; liabilitiesies to stockholders зобов'язання перед акціонерами; liabilitiesies to unsecured creditors зобов'язання перед кредиторами, які не одержали забезпечення від боржника; liabilitiesies under a contract зобов'язання за договором; to accept liabilities брати/взяти на себе відповідальність; to accrue liabilitiesies нараховувати/нарахувати заборгованість; to carry as liabilities заносити/занести в пасив балансового звіту; to discharge liabilitiesies виконувати/виконати зобов'язання; to discharge from liabilitiesies звільняти/звільнити від зобов'язань; to disclaim liabilities знімати/зняти із себе відповідальність; to establish liabilities доводити/довести відповідальність; to exclude liabilities виключати/виключити відповідальність; to exempt liabilities звільняти/звільнити від відповідальності; to extend liabilities продовжувати/продовжити зобов'язання; to incur liabilitiesies влазити/влізти в борги; to limit liabilities обмежувати/обмежити відповідальність; to meet liabilitiesies виконувати/виконати зобов'язання; to modify liabilitiesies змінювати/змінити зобов'язання; to repudiate liabilities відмовлятися/відмовитися від відповідальності

liabilities²: assets²; liabilities² ‡ liabilities² (387); liabilities² ‡ financial statements (385)

* * *

1. юр. відповідальність; обов'язок; заборгованість; борг; зобов'язання; 2. рі пасив; пасив за відрахуванням власного капіталу; пасив за відрахуванням інвестованих власником коштів; заборгованість; зобов'язання; грошове зобов'язання

1. правове зобов'язання або обов'язок сплатити позику (loan), рахунок-фактуру (invoice) чи ін. борги, відшкодувати збитки тощо; 2. зобов'язання (debt) окремої особи, організації, установи тощо, які заносяться до балансового звіту (balance sheet) на рахунок пасивів; ♦ за пасивом є два види зобов'язань: короткострокові (current liabilities) і довгострокові (non-current liabilities)

═════════■═════════

acceptance liabilities зобов'язання за акцептами; accrued liabilities нараховані зобов'язання • неоплачені витрати; business liabilities торговельні зобов'язання; capital liabilities зобов'язання за основним капіталом; carrier's liability відповідальність перевізника; contingent liability умовне зобов'язання • потенційне зобов'язання; contract liabilities контрактні зобов'язання; corporate liability зобов'язання корпорації; current liabilities; deferred liability відстрочене зобов'язання • відтерміноване зобов'язання; deferred income tax liability відстрочена заборгованість за податком на доходи; deposit liability зобов'язання за депозитом; direct liability безумовне зобов'язання; double liability подвійне зобов'язання; employer's liability відповідальність працедавця; estimated liability підраховане зобов'язання; estimated tax liability розрахункові зобов'язання з оподаткування • розрахункова сума податку; external liabilityies зовнішні зобов'язання • зовнішня заборгованість • пасив за зовнішними операціями; financial liability фінансове зобов'язання • фінансова заборгованість; fixed liabilityies довгострокові зобов'язання; floating liabilityies короткострокові зобов'язання; foreign liabilityies закордонні зобов'язання; full liability повна відповідальність; government liability відповідальність держави; gross liabilityies загальна сума пасиву; income tax liability загальна сума податку, яка підлягає виплаті; indirect liability умовне зобов'язання • другорядна відповідальність; individual liability особиста відповідальність; insurance liability страхова відповідальність; internal liabilityies внутрішні зобов'язання; joint liability спільна відповідальність • сукупне зобов'язання; joint and several liability сукупне і роздільне зобов'язання; legal liability юридична відповідальність бухгалтера • договірне зобов'язання; licensee's liabilityies зобов'язання ліцензіата; licensor's liability відповідальність ліцензіата; limited liability обмежена відповідальність; liquid liabilityies ліквідні зобов'язання • ліквідна заборгованість; long-term liabilities довгострокові зобов'язання; maximum liability максимальна відповідальність; minimum liability мінімальна відповідальність; net liabilities сума зобов'язань за відрахуванням вартості легко реалізованого майна; net foreign liability сальдо зовнішньої заборгованості країни; noncontractual liability позадоговірна відповідальність; non-current liabilityies довгострокові зобов'язання; nondeposit liability недепозитне зобов'язання; nostro liabilityies зобов'язання за рахунками ностро; note liabilityies зобов'язання за випущеними банкнотами; off-balance sheet liability позабалансове зобов'язання; outstanding liabilityies невиконані зобов'язання; payroll liabilityies заборгованість із заробітної плати; personal liability особиста відповідальність; primary liability первинне зобов'язання; prime liability основна відповідальність; product liability відповідальність за якість випущеної продукції; public liability відповідальність за збитки, спричинені споживачам; secondary liability непрямі зобов'язання; secured liability забезпечене зобов'язання • зобов'язання, забезпечене заставою активів; short-term liabilityies короткострокові зобов'язання; stated liability заявлені зобов'язання; tax liabilityies заборгованість за податковим платежем; total liabilityies загальна сума зобов'язань; trade liabilityies кредиторська заборгованість; unlimited liability необмежена відповідальність (акціонера)

═════════□═════════

liability account рахунок пасиву; liability category категорія зобов'язання; liability certificate сертифікат заборгованості • свідоцтво про заборгованість; liability clause пункт про зобов'язання • пункт про відповідальність; liability commitment боргове зобов'язання; liability exemption звільнення від відповідальності; liability for compensation відповідальність за компенсацію; liability for damages відповідальність за збитки; liability for debts боргова відповідальність; liability for loss відповідальність за збиток; liability for negligence відповідальність за недбалість; liabilityies for settlements обов'язок за розрахунком; liability indemnity зобов'язання відшкодувати збитки; liability infringement порушення відповідальності; liability insurance страхування громадянської відповідальності; liability in tort відповідальність за громадянське правопорушення; liability item стаття пасиву; liability limit обмеження відповідальності; liability method методика дебіторського боргу; liability of an acceptor відповідальність акцептанта; liability of an accountant юридична відповідальність бухгалтера; liabilityies of a bank зобов'язання банку; liability of a carrier відповідальність перевізника; liability of a drawer відповідальність трасанта; liability of a producer відповідальність виробника; liability on a bill відповідальність за векселем; liability to accept delivery обов'язок прийняти доставлену продукцію; liabilityies to creditors зобов'язання перед кредиторами; liability to duty обов'язок платити мито; liabilityies to preferred creditors зобов'язання перед першочерговими кредиторами; liabilityies to secured creditors зобов'язання перед кредиторами, які одержали забезпечення від боржника; liabilityies to shareholders зобов'язання перед акціонерами; liabilityies to stockholders зобов'язання перед акціонерами; liabilityies to unsecured creditors зобов'язання перед кредиторами, які не одержали забезпечення від боржника; liabilityies under a contract зобов'язання за договором; to accept liability брати/взяти на себе відповідальність; to accrue liabilityies нараховувати/нарахувати заборгованість; to carry as liability заносити/занести в пасив балансового звіту; to discharge liabilityies виконувати/виконати зобов'язання; to discharge from liabilityies звільняти/звільнити від зобов'язань; to disclaim liability знімати/зняти із себе відповідальність; to establish liability доводити/довести відповідальність; to exclude liability виключати/виключити відповідальність; to exempt liability звільняти/звільнити від відповідальності; to extend liability продовжувати/продовжити зобов'язання; to incur liabilityies влазити/влізти в борги; to limit liability обмежувати/обмежити відповідальність; to meet liabilityies виконувати/виконати зобов'язання; to modify liabilityies змінювати/змінити зобов'язання; to repudiate liability відмовлятися/відмовитися від відповідальності

liabilities²: assets²; liabilities² ‡ liabilities² (387); liabilities² ‡ financial statements (385)

1) з головкою (про цвях тощо)

2) стиглий (про овочі)

3) який нарвав (про нарив)

4) що має заголовок

* * *

1) з головкою (про шпильку, цвях)

2) дозрілий ( про овочі); дозрілий ( про нарив), який нарвав

3) який має заголовок

4) забитий головою ( у футболі)

1. n

1) збірн. народ; публіка

2) громадськість

2. adj

1) громадський

2) комунальний; громадського користування

3) публічний, загальнодоступний

4) відкритий, гласний; прилюдний

5) народний; загальнонародний; державний; національний

6) публічно-правовий

* * *

1) народ

2) публіка; громадськість

3) ром. cкop. від public house

1) суспільний, громадський

2) народний, загальнонародний

3) комунальний, комунального користування; громадський

4) публічний, загальнодоступний

5) відкритий, гласний

6) державний, національний

7) публічно-правовий

8) загальний

ДЕРЖАВИ КОНЦЕПЦІЇ - концепції у політичній філософії, що стосуються походження держави та її суті. Концепції, які стосуються походження держави, можна поділити на дві групи. Перша група включає концепції, які стверджують, що існують необхідні суспільні передумови для появи та існування держави. У більшості цих концепцій найважливішою суспільною передумовою вважають потребу підтримувати певний лад у суспільстві (на противагу безладдю, хаосу). Друга група - концепції (розвинуті передусім такими ідеологіями, як анархізм та комунізм), які вважають, що поява та існування держави зумовлені перехідними історичними обставинами Щ. о стосується суті держави, її структури та її функцій, то основні концепції також можна поділити на дві групи - концепцію політичного реалізму та нормативну концепцію (це відповідає двом найважливішим концепціям політики). У першій групі концепцій державу розуміють як засіб, з допомогою якого деякі суспільні верстви здійснюють свою владу над іншими суспільними верствами у межах даної території. Сюди можна віднести концепцію Мак'явеллі, марксистську та деякі елітарні концепції. У річищі цього теоретичного спрямування терміном "держава" можна позначити будь-які установи давньосхідних деспотій, грецьк. держав-полісів, Римської імперії, феодальної монархії, тоталітарних або сучасних демократичних держав. У групі концепцій, яка слідує нормативному розумінню, виходять з того, що сучасне поняття держави (як і сучасне розуміння політики) бере свій початок в європейській історії передмодерного часу. Передусім державна влада повинна бути певним чином узаконеною. Найважливішим принципом узаконення (легітимізації) модерної держави стало визнання, що дищим сувереном державної влади є народ. Найзагальніша ознака всіх нормативних концепцій полягає в тому, що вони пов'язують з поняттям держави певні цінності або норми. Одним із поширених варіантів є концепція, коли до держави ставлять вимогу, щоб вона була націлена на здійснення ідеї справедливості як регулятивної ідеї (продовження платонівсько-аристотелівської традиції). До нормативних належить впливова концепція, яку називають ідеєю мінімальної держави. Тут справедливість розуміють як рівність громадян перед законом та такий характер самих законів, Що вони дозволяють громадянам максимально використовувати свої здібності у забезпеченні якомога вищого рівня добробуту та культури Ї. ї ще називають ліберальною (див. лібералізм), правовою, або формальною концепцією. Означення "формальна" зумовлене тим, що держава розглядається як деяка самодостатня установа. Суть цієї концепції полягає у тому, що завдання держави вбачається у забезпеченні відповідного правового порядку. Різні течії політичної філософії та різні ідеології неоднаково відповідають на питання, у чому має полягати найважливіше призначення (суспільна функція) держави О. дні вважають, що держава повинна нести відповідальність за рівень добробуту та соціальної справедливості ("держава всезагального добробуту", "соціальна держава"), дбати про соціальну рівність (за комунізму), про стан культури та моралі (у деяких політичних концепціях консерватизму, націоналізму, християнської демократії) тощо. Назагал, сучасні політологічні та політико-філософські концепції держави переважно є багатофункціональними. В Україні наразі кращі здобутки досягнуто не в загальних концепціях держави, а в ділянці конституційно-правових та конкретних політичних досліджень: структура державної влади, розподіл гілок влади, дослідження функціювання різних структур сучасної української держави тощо.

1. n

1) суд (тж court of justice)

2) судове засідання

3) приміщення суду

4) судді; суддя (в США)

5) двір (короля тощо)

6) подвір'я

7) спорт. корт, майданчик для гри в теніс

8) залицяння, женихання

9) амер. правління (підприємства тощо)

2. v

1) залицятися, женихатися; домагатися чиєїсь прихильності

2) домагатися чогось лестощами, улещувати

3) спокушати; переманювати, приваблювати (into, to, from)

4) своєю поведінкою накликати неприємності (біду тощо)

* * *

1) двір ( короля)

2) двір

3) cпopт. корт, майданчик для гри в теніс

4) залицяння

5) правління (підприємства, установи, банку)

6) тупик ( часто в назвах)

1) залицятися; упадати ( коло кого-небудь); шукати прихильності у

2) домагатися лестощами; улещувати

3) зустрічатися ( про закоханих); мати побачення

4) (into, to, from) спокушати; переманювати

5) своєю поведінкою викликати на себе ( неприємності)

ПОЛІТОЛОГІЯ, політична наука - у сучасному розумінні терміном "П." (політична наука) позначають цілу сукупність різних галузей дослідження та різних теорій, спрямованих на пізнання політики. Розгалуженість на розділи та науки є причиною того, що часто говорять не про одну політичну науку, а про політичні науки. До найважливіших політичних наук належать: політична історія, політична соціологія, політична психологія, політична економія (економіка), політична географія, політична демографія, політична антропологія та компаративні політичні дослідження О. крім того, до основних розділів П. сьогодні відносять особливі ділянки дослідження: політичні установи, політичну поведінку, державне адміністрування, міжнародні відносини. Назвою "П." сьогодні об'єднують різноманітні політичні дослідження, які відрізняються не тільки предметно, а й теоретично та методологічно. Термін "політична наука" був уведений у слововжиток, аби протиставити позитивну науку про політику політичній філософії. До політичної науки у період її становлення ставили такі самі вимоги, як і до природничих наук: її узагальнення повинні ґрунтуватися на фактах (бути індуктивними); П. повинна бути здатною здійснювати передбачення, які можна підтверджувати (спростовувати) з допомогою фактів; П. повинна бути ціннісно-нейтральною ("об'єктивною", "позаідеологічною"). У 50 - 60-ті рр. XX ст. методологічною основою політичної науки став біхевіоризм. Хоча біхевіоризм виник у 20-ті рр. XX ст. у США як напрям емпіричної психології (Вотсон, Скінер), але у 50 - 60-ті рр. методи біхевіоризму були застосовані у П.; у такий спосіб прагнули подолати переважання психологічних, моральних та формально-правових підходів. Біхевіоризм відіграв корисну роль у підвищенні уваги до поведінки, зокрема до поведінки груп, у різних ситуаціях, підвищив роль емпіричних методів у П. - в тім числі застосування кількісних, математичних методів. Але позитивістська обмеженість біхевіоризму призвела у П. до втрати її методологічної цілісності та до появи цілої серії різних методологій та теорій - теорії груп, системного та структурно-функціонального аналізу, теорії прийняття рішень, теорії раціонального вибору, теорії ігор, економетрики тощо. Безсумнівно, сьогодні існують безперечні підстави вважати, що П. існує, принаймні, як певна дисципліна. Мається на увазі певний інтелектуальний рух, кооперація людей, які називають себе політичними науковцями; ця кооперація ґрунтується на визнанні певних критеріїв професійності та етичних норм, прийнятих у науковій діяльності. Ці норми знаходять своє реальне втілення у наявності певного простору спілкування, в існуванні комунікативної спільноти: існує велика кількість періодичних видань, проводяться круглі столи, конференції, конгреси, в тім числі на міжнародному рівні. Важливу роль у координації цього руху та в його самоусвідомленні відіграє Міжнародна асоціація політичних науковців (IPSA - International Political Science Association). П. є предметом викладання, і в цьому розумінні вона теж є дисципліною. Потреби викладання підштовхують науковців до визначення хоча б у загальних рисах її структури та змісту. Одначе існування П. як дисципліни ще не означає, що вона є чимось цілісним у методологічному та теоретичному відношенні З. аперечення ідеї єдності методу (методологічної єдності суспільних наук) стало важливою додатковою обставиною, яка привела до змін у розумінні того, що слід вважати теорією в суспільних науках З. окрема, визнання того, що у суспільних науках не можна нехтувати інтенціональністю (тобто інтересами, уявленнями, ціннісними орієнтаціями, які мотивують будь-який вчинок), спричинилося до підвищення ролі герменевтичних методів у суспільних науках. Серед тих позицій, які визнають можливість політичної науки як такої, можна виокремити принаймні три найважливіші. Першу обстоюють ті науковці, які намагаються забезпечити методологічну єдність політичної науки, пропонуючи певний варіант теорії, що, з їхнього погляду, здатна виконувати роль об'єднувальної парадигми для П. Одначе домінування тих чи тих парадигм переважно означене часовими та географічними межами. Визнання цього безперечного факту привело до утвердження позиції плюралізму, коли вислів "політичні науки" вважають висловомпарасолькою, який позначає тільки деяку сукупність різних методів та теорій. Таку позицію, зокрема, можуть розвивати в руслі філософії деконструктивізму К. райній формі плюралізму методологій та теорій протистоїть поміркованіша та більш виправдана позиція. Її суть полягає в погляді на різні методології та теорії як на взаємодоповнювальні (її також визначають як "синергетичну" різних методологій та теорій).

1) дія; акт, діяння; документ; закон; постанова (парламенту, суду)

2) діяти; чинити, поводити себе; робити запис, заносити ( в акт тощо)

•

- act allowed

ДЕРЖАВА - відповідним чином організована суспільна структура, здатна здійснювати найвищий контроль над деякими аспектами поведінки людей на певній території з метою підтримувати лад у даному суспільстві. Доки поведінка та взаємини людей у спільноті регулювалися звичаями, не існувало й особливої установи, яка б їх спрямовувала та контролювала (хоча можливо віднайти у найдавніших суспільствах деякі протодержавні утворення). Найважливіші ознаки Д. полягають у наступному. По-перше, держава контролює поведінку людей у межах державних кордонів: те, які саме аспекти поведінки вона контролює, залежить від особливостей самої держави. По-друге, щоб здійснювати управління, ця суспільна установа повинна володіти владою. Оскільки у багатьох випадках здатність регулювати поведінку людей неможливо реалізувати без застосування примусу, то наявність апарату примусу характерна для будь-якої держави. Третя ознака Д. - це всеосяжність державної влади: тобто йдеться про владу над усіма людьми, що населяють певну територію (а не про владу однієї людини над іншою чи владу окремої людини чи групи осіб над іншою групою осіб). Четверта ознака полягає у тому, що державна влада є найвищою, або суверенною. Проте цією останньою ознакою не володіють повною мірою різного роду залежні державні утворення (колоніальні адміністрації, домініони, протекторати, суб'єкти конфедеративних чи союзних утворень і т.п.). Відмова сучасних держав від частини свого суверенітету може бути наслідком добровільного визнання цими державами певних повноважень наддержавних міжнародних установ. У зв'язку з тим, що державна влада є суверенною та неподільною на даній території, Д. прагне захищати себе від зовнішніх втручань, спрямованих проти суверенітету (від завоювання тощо). Отже, держава повинна володіти силою, здатною захищати суверенітет - мати армію. Визначення різновидів Д. (типологія Д.) - традиційна тема політичної філософії. До класичних (Платон - Аристотель) належить поділ на типи державного управління у залежності від кількості осіб, які зосереджують в своїх руках повноту влади. Це т. зв. тричленний поділ: один, кілька (група), всі (народ). Застосування додаткової ознаки - законні та незаконні види правління - дало змогу перетворити цей поділ у шестичленний (законні: монархія, аристократія, демократія; незаконні: тиранія, олігархія, охлократія) І. сторичний досвід показує багато різноманітних модифікацій кожного із цих шести типів. XX ст. дало підставу поділяти держави на демократичні (див. демократія) і тоталітарні. У залежності від будови (структури), сучасні Д. поділяють на унітарні, федеративні та конфедеративні. За етнонаціональною ознакою Д. поділяють на над етнічні (багатоетнічні), національні та багатонаціональні.

- agency action

(mgr; mngr)

n мен. керівник; менеджер; директор; a керівний

особа з повноваженнями і відповідальністю щодо контролю, видачі розпоряджень чи вказівок та спрямування діяльності установи, підприємства (business²), організації, відділу тощо

═════════■═════════

account manager менеджер виконання замовлень клієнта • керівник групи роботи з клієнтом; advertising manager керівник рекламного агентства • керівник відділу реклами • керівник служби реклами; area manager керівник району збуту; asset manager керівник активів; assistant manager заступник керівника; bank manager керівник банку; branch manager керівник філії • керівник відділу; brand manager керівник товарної марки • керівник виробництва товарної марки; business manager комерційний керівник • комерційний директор; circulation manager керівник відділу розповсюдження; clearinghouse manager керівник розрахункової палати; contract manager керівник відділу контрактів; customer service manager керівник служби послуг для клієнтів; departmental manager керівник відділу; deputy manager заступник керівника; design manager керівник групи розробки; display manager керівник групи оформлення; distribution manager керівник відділу збуту; district manager керівник району збуту; district sales manager керівник районної служби збуту; district service manager керівник районної служби послуг; division manager керівник філії • керівник відділу; employment manager керівник відділу кадрів; exhibition manager керівник виставки; export manager керівник відділу експорту • керівник експортної операції; export sales manager керівник відділу експорту • керівник експортної операції; factory manager директор фабрики; field district manager керівник збуту на місцях; field sales manager керівник місцевого збуту; finance manager фінансовий керівник; floor manager керівник служби на поверсі; general manager головний керівник • генеральний директор; group manager керівник групи товарів; international marketing manager керівник служби міжнародного маркетингу; inventory manager керівник служби матеріально-технічного постачання; line manager лінійний керівник; manufacturing manager керівник виробництва; marketing manager керівник відділу маркетингу; marketing communications manager керівник служби маркетингових комунікацій; media manager керівник служби засобів реклами; merchandise division manager керівник відділу комплектування асортименту; middle manager керівник середньої ланки; national sales manager керівник загальнонаціональної служби збуту; new-products manager керівник нових товарів; office manager керівник канцелярії; operating manager керівник-розпоряд-ник • керівник оперативного відділу; operations manager керівник-розпорядник • керівник оперативного відділу; personnel manager керівник відділу кадрів; plant manager директор фабрики; product manager керівник виробництва товару • керівник, який відповідає за конструювання, виробництво і реалізацію виробу; product advertising manager керівник служби реклами товару; production manager керівник виробництва • керівник виробничого відділу; product line manager керівник асортименту виробів; product promotion manager керівник служби збуту товару; product sales manager керівник служби збуту товару; project manager керівник проекту; promotion manager керівник відділу реклами • керівник служби стимулювання; publicity manager керівник служби зв'язків із громадськістю; purchasing manager керівник служби закупівлі • керівник відділу закупівлі; quality control manager керівник, який відповідає за якість; regional manager керівник району • регіональний керівник; regional sales manager керівник регіональної служби збуту • регіональний керівник збуту • керівник регіонального відділу збуту; sales manager керівник відділу збуту • комерційний директор; sales promotion manager керівник відділу стимулювання збуту; senior manager старший керівник; service manager керівник допоміжних служб; shop manager директор крамниці; staff manager керівник відділу кадрів; store manager директор крамниці; technical manager технічний керівник; traffic manager керівник транспортного відділу; warehouse manager керівник складу; works manager директор фабрики • головний інженер фабрики; zone sales manager керівник зональної служби збуту • керівник зонального відділу збуту

═════════□═════════

manager of distribution керівник відділу збуту

manager ‡ shareholders:: stockholders (392)

▹▹ executive

* * *

АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ - термін, який позначає взаємопов'язані різновиди діяльності: 1) теоретичний аналіз політики, мета якого полягає у тому, щоб шляхом аналізу пояснити наявну політичну ситуацію; 2) особливу професію (рід занять), пов'язану зі здійсненням експертизи при прийнятті політичних рішень переважно на рівні державних органів влади. У першому розумінні А. п. є складовою частиною будь-якого розділу політичної науки, у другому - сукупністю порад щодо державних рішень, яка ґрунтується на певних суспільних цінностях О. сновними замовниками і споживачами політичного аналізу є державні установи. Оскільки будь-яке політичне рішення має своє змістове наповнення, воно може стосуватися як загальних аспектів внутрішньої чи зовнішньої державної політики, так і окремих ділянок суспільного життя (права, економіки, фінансів, культури та ін.). Здійснюючи аналіз з метою встановити міру обґрунтованості якогось політичного рішення, експерт мусить передбачати не тільки деякий результат в окремо взятій галузі, а й побічні соціальні та політичні наслідки. При цьому досягнення бажаного результату має бути зіставлене з можливими збитками - коштами, необхідними для впровадження рішення, чи ймовірними негативними наслідками. Кожен аналітик (експерт) мусить так чи інакше спиратися на якусь теорію, яка дозволяє йому передбачати поведінку різних категорій людей та суспільних груп у тих чи тих суспільних ситуаціях. Це можуть бути як деякі конкретні теорії (правові, економічні, фінансові та ін.), так і суто політичні (напр., теорія раціонального вибору, теорія ігор, системний підхід тощо). Другою важливою характеристикою будь-якого експерта є його ціннісні орієнтації, що визначають, який стан суспільства експерт вважає бажаним О. скільки бажаний результат, як правило, визначає замовник експертизи, то питання про те, як експерт діє у випадку конфлікту ціннісних орієнтацій, значною мірою залежить від принципів його моральної свідомості та професійної етики. У багатьох ситуаціях раціональне обґрунтування рішень здатне забезпечувати успішність дій - і чим більшою мірою люди очікують від державних діячів саме раціонально обґрунтованої поведінки, тим вірогідніше раціонально обґрунтовані рішення мають перспективу стати успішними.

НАУКА - соціально-значуща сфера людської діяльності, що спрямована на виробництво та систематизацію знань про закономірності існуючого засобами теоретичного обґрунтування та емпіричного випробування і перевірки пізнавальних результатів для розкриття їх об'єктивного змісту (істинності, достовірності, інтерсуб'єктивності). Ці засоби передбачають різні варіанти використання теорій, концепцій, математичних екстраполяцій, дедуктивних структур взагалі, форм фактуальності (даних спостережень, експерименту, індуктивних заключень, досвіду як такого) або сукупного (в більшості випадків) застосування вказаних форм дослідження в залежності від дисциплінарної інститутизації наукового знання. Н. характеризується методологічним усвідомленням процесів формування та конституювання знання, що спирається на загальнонаукові та специфічні методи (якісного та кількісного аналізу, класифікації та вимірювання, формалізації та моделювання, історичного дослідження в його еволюційних та структурно-трансформаційних варіантах тощо). Н. будує моделі, що імітують поведінку об'єктів, припускає можливість їх математичного подання, причинну матрицю подій, інтерпретаційні акти усвідомлення даних дослідження І. деалом Н. є строгість (наявність стандартів достовірності), доказовість, об'єктивність знання, спрямованість на посилення прогностичної сили теорій, їх евристичності та практичної ефективності Б. азовими принципами науки є детермінізм, ідея об'єктивних закономірностей, наявності універсальних законів, що припускають певну єдинообразність спричиненості в організації буття; припущення математичності світу; ідея елементаризму (наявності вихідних складових одиниць явищ типу атомів: чисел, хімічних елементів, біологічних видів чи архетипів) та трансформізму (вивчення об'єктів через аналіз їх змін; вимога відтворюваності досліджуваних ефектів за наявності відповідних умов; а також канони раціоналізму та визнання сталої цінності істинного знання, збереження його основного змісту в історії розвитку Н., певної спадкоємності результатів творчості. Основними структурними компонентами Н. як системи знань є 1) теорія, що систематизує емпіричний матеріал, дає його опис та пояснення, здійснює передбачення нових ефектів та можливих процесів, виявляє перспективи їх практичного використання; 2) науково-дослідна програма, що орієнтує науковий пошук, процес висування гіпотез, залучення традицій та нових підходів; 3) проект, що поєднує теорію та практику функціювання ідей з алгоритмами їх об'єктивації та технологіями застосування. Розвиток Н. характеризують: метод (як шлях дослідження, спосіб формування та усвідомлення); знання, відкриття (як форма прирощення знання); технологія (як спосіб використання знань). Н. є також соціальним інститутом, який об'єднує вчених з їх знаннями, кваліфікацією та досвідом; наукові установи, експериментально-технічну базу наукової діяльності, систему інформації, підготовки й атестації кадрів, форми функціювання та використання знання С. падкоємність досвіду та знань, єдність традицій та новаторства - істотні особливості розвитку Н., що пов'язані, зокрема, з утворенням наукових шкіл, творчими дискусіями та боротьбою думок. Н. має дисциплінарну структуру, яка визначається поділом на галузі природознавства, суспільствознавства та технікознавства. Кожна з цих галузей має певну специфіку щодо об'єктів дослідження, співвіднесеності теоретичного та практичного знання, суб'єктивного та об'єктивного, вимог творчості. Н. впливає на формування світогляду з боку затвердження норм раціонального, критичного та адекватного бачення дійсності і в цьому відношенні протилежна містиці та марновірству. Водночас Н. є чинником соціального та технічного прогресу, бо входить до складу продуктивних сил виробництва. Н. є рушійною силою науково-технічної революції XX ст., яка визначає риси сучасної цивілізації.